PedagogyStudy

Облік ролі самої дитини в формуванні його особистості необхідно ще тому, що у нього є свої потреби, прагнення, інтереси.

Несхожість планів дорослих і дітей пояснює труднощі в вихованні. Тому основне завдання педагога складається у тому, щоб роль самовиховання в формуванні була якомога більша. Оптимальним періодом для самовиховання є старший шкільний вік, коли у дітей свого роду "расположенність до самовиховання ".

В цьому віці перед дитиною стає ряд життєво важливих питань: "Ким бути?", "Куди піти?" і інші, діється переоцінка цінностей. Дитина готова змінювати себе, готова до самовиховання. Одним із видів самовиховання є фахове самовиховання, це прагнення юнаків і дівчат до удосконалення своєї придатності до того чи іншого фаха. Як показали дослідження психологів, уявлення школярів про прийдешній фах дуже нечітке: слабі уявлення про труднощі, соціальної значимості. Важливою передумовою самовиховання є адекватна оцінка своєї відповідності вимогам фаха. В цьому учні випробовують труднощі тому, що у деякого не сформована самооцінка хисту і своєї фахової придатності. Щоб учні правильно оцінювали свій хист необхідно проводити психологічні факультативи, на яких розповідати учням як вибирається фах, яку роль в цьому грають інтереси, схильності і спроможності людини, про критерії оцінок своїх можливостей, про роль і засоби самовиховання.

Роль і місце педагога в трудовому вихованні школярів.

Формування особистості в процесі праці діється не саме собою, а лише при певній організації праці школярів. Під організацією праці розуміємо його впорядкування, надання йому планомірності. Організація дитячої праці повинна враховувати вікові і індивідуальні особливості дітей і закономірності їх розвитку. В процесі праці здійснюється, естетичне і фізичне виховання. Таку організацію праці призваний забезпечити педагог. Від нього вимагається бути прикладом, вивчати сильні і слабкі сторони своїх учнів, організовувати діяльність та багато іншого.

Псiхологичний аспект діяльності педагога при вихованні засобами праці складається у впливі особовим прикладом, в управлінні впливу середовища на особистість, а також управління його трудовою діяльністю.

Педагог погоджує зміст і форми праці з педагогічними цілями, направляє трудову діяльність таким чином, щоб вона вимагала від учнів прояв тих чи інших якостей, оцінює ефективність виховних впливів. Роль педагога складається також в допомозі учню підвищити свій авторитет у перевесників. В трудовому навчанні багато учнів домагаються чималих результатів в загальноосвітніх предметах. В зв'язку з цим у дитини виникає потребу в освідченні. Якщо він домагається підвищення свого авторитету, отже його активність підвищується і в інших видах діяльності. І одна з головних завдань педагога - сформувати і скерувати цю активність.

Укладення

Таким чином, трудова діяльність є однім із важливих чинників виховання особистості. Залучаясь у трудовий процес дитина докорінно змінює своє подання про собі і про навколишній світ. Радикальним образом змінюється її самооцінка. Вона змінюється під впливом успіхів в трудовій діяльності, що в свою чергу змінює авторитет школяра в класі. Питання авторитету, самозатвердження особливо велику роль відіграє в старшім шкільному віці. Учитель повинен підтримати і скерувати інтерес не тільки на свій предмет, але і на інші області пізнання. Під впливом цього інтересу буде розвиватися самопізнання. Головна функція, що розвиває праця - це перехід від самооцінкi до самопізнання. Крім цього в процесі праці розвиваються хист, уміння і навики. В трудовій діяльності формуються нові види мислення. Внаслідок коллективної праці школяр одержує навики роботи, спілкування, співробітництва, що покращує адаптацію дитини в суспільстві.

ВИЛЬЯ (Villa) Франсиско (наст . имя Доротео Аранго, Arango; известен также под именем Панчо Вилья) (1877-1923), руководитель крестьянского движения на севере Мексики в период Мексиканской революции 1910-17. В 1916-17 участник борьбы с иностранной интервенцией. Убит.

МСТЕРСКАЯ ВЫШИВКА , традиционный русский вышивальный промысел, сложившийся в Мстере. История промысла насчитывает несколько столетий. Его основу заложили в 18 веке монахини женского монастыря Иоанна Милостивого, украшавшие золотым и серебяным шитьем по бархату и атласу предметы церковного ритуала - хоругви, плащаницы, воздухи. Вышивка белой гладьюВ сер. 19 в. в Мстере сложился местный тип вышивки белой гладью с миниатюрными растительными узорами по тонким белым хлопчатобумажным тканям - маркизету и батисту. Изысканные гирлянды и букеты украшали постельное и столовое белье, портьеры, женскую и детскую одежду. Сложной техникой мстерской белой глади владели большинство жительниц села, а традиционное для монастырского шитья высокое качество сделало их продукцию очень популярной на российском рынке. Организация артелиВ 1923 в Мстере была организована артель художественной вышивки (ныне строчевышивальная фабрика). До середины 1930-х гг. изделия мстерских вышивальщиц в основном шли на экспорт.В 1940-1950-х гг. в мстерскую белую гладь пришли сюжетные мотивы - темы из русских сказок, песен, жанровые сцены. Сохранились и традиционные травные орнаменты, в которые часто включаются миниатюрные фигурки птиц. Использование "владимирского шва"В 1950-х годах мстерские мастерицы стали использовать технику цветной владимирской глади, прежде широко бытовавшую на Владимирщине (в настоящее время сохранилась также в г. Александрове). Так называемые "владимирские швы" - яркая красочная вышивка крупными стежками красной нити (мулине, пасма, шерсть) с небольшими вкраплениями синего, зеленого и желтого цветов - применяются преимущественно для оформления женской одежды и столового белья."Русская гладь"В то же время в Мстере сложился и новый тип вышивки - "русская гладь": растительный узор выполняется швом "вперед иголку" по прямой нити ткани рядами стежков, плотно прилегающими друг к другу. Вышивку дополняют разнообразные "разделки" - стяги, мережки, ажурная сетка или сетка по ткани.Большой вклад в развитие мстерской вышивки внесли художницы В. Н. Носкова, Т. М. Дмитриева-Шульпина, Н. М. Короткова, виртуозные вышивальщицы В. Г. Живарева, З. П. Сенькова, Е. В. Зайцева, Т. С. Воронина и др.Литература:Бакушинский А. В., Василенко В. М. Искусство Мстеры. М.; Л., 1934.Воронова Л. И. Владимирские швы. М., 1952Воронова Л. И. Мстерская белая гладь. М., 1954.Работнова И. П., Яковлева В. Я. Русская народная вышивка. М., 1957.Н. В. ГаевскаяА. Л. Иорданский

ХОРЕЗМИЙСКИЙ ЯЗЫК , относится к иранской группе индоевропейской семьи языков. Древнейшие надписи (на керамике) арамейским письмом 3-2 вв. до н. э. С 10 в. применялся арабский алфавит.