PedagogyStudy

План.

1. Психологія і трудове виховання.

2. Праця і всебічний розвиток особистості

3. Психологічні особливості трудової діяльності школярів.

4. Утягнення школярів в трудове самовиховання.

5. Роль і місце педагога в трудовому вихованні школярів.

6. Список літератури.

Психологія і трудове виховання

Як і в будь-якій іншій справі, в процесі виховання є ще невикористані резерви. Над їх розтинанням працюють педагогічні колективи, социологi. Особлива роль в цьому відношенні належить психологічній науці. В психологічних знаннях в узагальненому виді відбиті уже пізнання психологичні закономірності навчання і виховання, формування особистості дитини на різноманітних вікових етапах в умовах різноманітних видів діяльності (гра, навчання, праця), істотні зв'язки в сфері педагогічних і психологічних явищ. Психологічна наука накопичила немало цінних фактів, використання яких спромагається збагатити зміст і організацію трудової і виробничої праці школяра, понад повно використати резерв його особистості, забезпечити в трудовому вихованні систему і тим самим підвищити його виховну цінність.

Про можливості психології у галузі трудового навчання і виховання багато каже самий перелік проблем ,що вивчаються нею. Назвемо деякі із них. Передусім тут треба виділити проблему головного психологічного "ядра" в трудовій підготовці школярів. Таке "ядро", як показали дослідження Т. В.Кудрявцева, Е. А.Ферапоновой і інших психологів, складають формування загальнотрудових вмінь інтелектуального характеру, уміння виконати завдання не тільки індивідуально, але і в умовах сумісної праці, розвиток позитивної мотивациi праці школярів, їх творчого хисту і інших якостей особистості, важливих для фахового самовизначенні школярів. Оскільки творчість є найбільш чималим проявом людини, психологи шукають оптимальні шляхи і засоби заохочення школярів до творчої праці. Особливо важливим в трудовому навчанні школярів є мотиви, вимагаючі дітей трудіться. Саме з мотивами пов'язане формування відношення до праці, як головної цінності.

Багато уваги психологи приділяють вивченню психологічного змісту трудової діяльності профессiоналів і складанню на цій основі профессiограмм. В багатьох випадках психологічні знання використаються з еврiстичними цілями для пояснення механізмів ефективності отих чи інших засобів навчання і виховання для предбачання результатів їх застосування.

У вигляді такого механізму спромагаються виступати мотив, потреба, інтерес, самооцінка. Різні психологічні знання використаються в цілях об'єднання психологічно східних трудових цілей і засобів дії, а також засобів навчання і виховання. Педагогу необхідно засвоїти загальні закономірності розвитку особистості.

Особистість формує під впливом виховання, социалiзациiї і самовиховання.

Особистість - результат взаємодії зовнішніх впливов з внутрішніми умовами індивідуума, до яким відносяться його направленість, спроможності, характер і інші особисті властивості. Познайомимся із отим, як психологи досліджують психологічний зміст трудового виховання, зокрема, формування всебічно розвиненої особистості засобами праці. По яким показникам судить психолог про зміни, що відбуваються в вигляді особистості під впливом праці? Передусім по діям і поступкам людини, по зміні результативності його праці, по відношенню до праці, до свого колективу, по змінам в його потребах, інтересах, самооцінки і вимогах Психіка працюючої людини, особливо його відношення до праці, дуже помітно проявляються в продуктах його діяльності. Як школяр реагує на невдачі і успіхи в праці, на оцінку якості його роботи, коли його особові інтереси зіткаються із суспільними. Найбільш поширеними засобами дослідження психологічних проблем трудового виховання є спостереження, експеримент, опитування, тести. За допомогою досліджень вивчаються важливі в будь-якому виді праці риси характеру: уважність, самостійність, охайність і ряд інших. Використає воно також для дослідження взаємовідносин в дитячому колективі. Багатим джерелом психологічних знань є експеримент.

ДВОРЯНСКОЕ СОБРАНИЕ , орган дворянского сословного самоуправления в Российской империи в 1785-1917. Были губернские и уездные. Собирались раз в 3 года. Решали дворянские и общеместные дела, избирали предводителей дворянства, исправников и др. После реформ 1860-х гг. занимались в основном делами дворянства.

ДЕПО КАРТ , картографическое учреждение России. Основано в 1797. Проводило систематические научные картографические работы, астрономические, геодезические и другие исследования. В 1801-04 в Депо карт была составлена "Подробная карта Российской империи и близлежащих заграничных владений" в масштабе 20 верст в дюйме. С 1812 Военно-топографическое депо карт, в 1822 преобразовано в Корпус военных топографов.

ТАЙНЫХ ДЕЛ ПРИКАЗ , центральное государственное учреждение в 1654-76, личная канцелярия царя Алексея Михайловича. Контролировал деятельность всех центральных и местных правительственных органов и чиновников, вел следствия по важным политическим делам, организовывал поиски руд и строительство мануфактур, управлял дворцовыми владениями.